16, 17 та 19 жовтня за сприяння Кіноклубу Docudays при ТНПУ імені Володимира Гнатюка та факультету іноземних мов ЧНУ ім.Юрія Федьковича відбулися три зустрічі у рамках Мандрівного кінофестивалю Docudays на Тернопіллі. Студентам обох університетів було запропоновано до перегляду три документальні кінострічки. 

 «Фіуме або смерть!» - фільм хорватського режисера Ігора Безіновича. Фіуме – це колишня італійська назва сучасного хорватського міста Рієка, що на Адріатичному узбережжі. Історія Фіуме-Рієки дуже подібна на історію Лемберга - Львова, Станиславова-Івано-Франківська, Тарнополя - Тернополя…. Ці наші міста також не раз змінювали свої назви. Над їхніми ратушам протягом ХХ століття також 7 – 8 разів помінялися кольори державних прапорів. Кожне з цих міст було поліетнічним. Кожне – пережило періоди диктатур та хаосу, погромів, політичних репресій та етнічних чисток. Автори фільму намагаються в театралізованій гротескній формі відтворити контраверсійні моменти історії Рієки. Вони торкаються також питання про роль діяча культури в підтриманні своєї нації в межах тієї культури.Адже історія знає чимало випадків, коли суспільства ніби випадали з культури - внаслідок воєн, революцій, встановлення тоталітарних режимів з їхньою агресивною пропагандою. Стрічка отримала нагороду «Тигр» і приз FIPRESCI на Міжнародному Роттердамському кінофестивалі 2025 року.

 «Моя золота дитина» від молодого режисера Маартена де Шуттера – нідерландська, щемка і вдумлива документальна історія. Його мати Мартіна де Шуттер трагічно загинула у липні 2014 року, у збитому малайзійському боїнгу МН-17. Тепер Маартен намагається зберегти пам’ять про неї та жити далі.

Третій фільм «Скло». У цьому оригінальному й кумедному автопортреті, коливаючись між надією, відчаєм і душевним болем, Рогір Капперс прагне здійснити мрію, яку він мав у девʼять років, — стати відомим музикантом, який грає на скляному органі. Що це — безмежний оптимізм чи наївна імпульсивність?

Після перегляду студенти мали змогу приєднатися до обговорення стрічок та поділитися думками щодо побаченого.

Дякуємо Олександру Степаненку та Docudays за можливість перегляду актуальних фільмів.