Вимоги
до змісту, обсягу та оформлення курсових робіт
(Витяг з протоколу засідання методради факультету іноземних мов №6
від 06.05.2020 р.)
Обсяг наукової роботи студентів
3 курсу освітнього рівня «Бакалавр» – від 30-ти, 4 курсу – від 40-ка сторінок основної частини машинописного тексту (без урахування списку використаних джерел та додатків). Для 3-го курсу – 2 розділи , для 4-го курсу – 2-3 розділи. Список використаних джерел має містити для 3-го курсу щонайменше 30 позицій, для 4-го курсу – щонайменше 40 позицій, з них щонайменше 25% – праці за останні 5-10 років, 25% джерел іноземномовних.
Рекомендований шрифт — Times New Roman, кегль 14 текстового редактора Word з міжрядковим інтервалом 1,5 на аркуші формату А4. Текст рівномірний, без відступів між абзацами, вирівняний по ширині сторінки.
Структурними частинами наукової роботи є ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛИ (не менше двох; кожен завершується висновками до розділу, напр., Висновки до розділу 1), ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ. Кожна з цих частин починається з нового аркуша, висновки до кожного з розділів – відразу після тексту розділу.
Мова написання роботи – українська.
Мова захисту – за рішенням кафедри, відповіді на питання – відповідно до мови, якою ставиться питання.
Анотації
Анотацію наводять іноземною мовою. Обсяг анотації – до однієї сторінки іноземною мовою із витриманою структурою (тема, мета, об’єкт, предмет, завдання, новизна, практичне значення дослідження, структура роботи, вміст додатків). Орієнтовний текст анотації містить стислу інформацію про те, чому присвячено наукову роботу, що є предметом та матеріалом дослідження, у світлі якої парадигми наукового знання проводилось дослідження, що зроблено для досягнення поставленої мети.
Завдання ВСТУПУ – розкрити сутність і стан наукової проблеми, яка вивчалася студентом, обґрунтувати необхідність проведення дослідження, окреслити актуальність роботи, визначити її мету та завдання. У ВСТУПІ коротко подають загальну характеристику роботи, ступінь дослідження проблеми та короткий огляд літератури з теми (слід описати стан розробки обраної теми; узагальнити опрацьовану інформацію; назвати авторів, які працювали над різними аспектами досліджуваної теми, виділити їхні найсуттєвіші і найцінніші досягнення та критично їх оцінити; конкретно вказати, які аспекти теми були досліджені, а які залишаються ще не вивченими, тобто довести необхідність і доцільність їх подальшої розробки. актуальність теми (тобто, необхідність дослідження теми, відомі і ще не розроблені аспекти предмету дослідження). Після обґрунтування необхідно сформулювати актуальність одним підсумковим реченням.
- мета і завдання дослідження (традиційно, мета дослідження визначає необхідність розв’язання завдань / передбачає вирішення завдань / досягається шляхом розв’язання завдань тощо; завдання формулюються у формі перерахування (вивчити …, описати …, встановити …, з’ясувати …, і т.п.).
- об’єкт дослідження (тобто процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення)
- предмет дослідження (тобто те, що міститься в межах об’єкта і підлягає безпосередньому вивченню у даній роботі, іншими словами, на що спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає назву теми курсової роботи)
- матеріал дослідження (основні джерела отримання інформації з обов’язковим зазначенням кількості одиниць аналізу та обсягу джерел ілюстративного матеріалу: кількість проаналізованих творів художньої літератури / промов / статей тощо, сторінок і слововживань; необхідно також окреслити час публікації проаналізованих текстів)
- методи дослідження
- наукова новизна одержаних результатів формулюється, виходячи з поняття „вперше”, яке означає, що подібних результатів не було до їхньої публікації. Вперше може здійснюватись дослідження на оригінальні теми, які раніше не досліджувалися в тій чи іншій галузі наукового знання. Вперше вже відомі дані можуть бути доповнені, конкретизовані, поширені новими результатами.
- теоретичне значення дослідження це розкриття можливостей теоретичного застосування дослідницької роботи, опис того, як і в чому можуть застосовуватися отримані результати; теоретичне значення може мати запропонована дослідником концепція, виявлена закономірність, обґрунтований понятійний апарат тощо.
- Визначаючи практичне значення результатів дослідження треба вказати, для якої саме галузі науки чи практики мають значення отримані результати і які нові знання вдосконалюють цю галузь.
- особистий внесок студента у розв’язання поставленої проблеми конкретизує внесок студента в опубліковані зі співавторами наукові праці, в яких наведені ідеї та результати розробок, що використані в курсовій / бакалаврській роботі.
- апробація роботи (якщо у студента є наукові публікації, виступи на конференціях, то інформацію про них необхідно також подати, зазначаючи, на яких саме конференціях висвітлювалися результати дослідження, і у скількох статтях або матеріалах конференцій вони були опубліковані); ксерокопії публікацій (титульний аркуш збірника, зміст, текст публікації) додаються до роботи при поданні її до захисту
- В останньому абзаці вступу описується структура роботи, іншими словами, наводиться перелік та назви її структурних елементів.
Обсяг вступу — 2–3 сторінки.
Основна частина
РОЗДІЛ 1 є теоретичним обґрунтуванням об’єкту дослідження, його головна мета полягає в аналізі та систематизації здобутих знань з обраної проблематики. Це упорядкований огляд літератури, який встановлює зв’язок роботи студента з попередніми дослідженнями, де подають критичний аналіз наявних робіт учених. У цьому розділі необхідно окреслити основні етапи вивчення лінгвістичного явища, що досліджується, проаналізувати підходи науковців до його трактування та визначити аспекти, що не отримали належного висвітлення і які будуть вивчені у даній розвідці. Основними прийомами подання інформації у РОЗДІЛІ 1 є аналіз різних точок зору та формулювання власної. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20-25 % обсягу основної частини роботи.
В кінці кожного підрозділу наводиться абзац – логічний підсумок викладених у цьому підрозділі теоретичних або практичних положень.
Після кожного розділу подаються Висновки до розділу 1 (2, 3). Вони складаються з абзаців, кожен з яких відповідає підрозділу роботи та містить стислий виклад заключної інформації, відповідного підрозділу.
РОЗДІЛ 2 і РОЗДІЛ 3. У розділах основної частини достовірність визначених у Розділі 1 теоретичних положень підлягає перевірці на конкретному лінгвістичному матеріалі. Тут з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень студента з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми.
Результати аналізу (як теоретичних джерел у Розділі 1, так і власних спостережень у Розділах 2-3) варто підкріплювати таблицями, діаграмами, графіками тощо.
Ілюстрації (графіки, діаграми, схеми) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. У випадку, якщо розмір таблиці перевищує половину сторінки А4, вона виноситься в додатки до роботи.
ВИСНОВКИ є заключним етапом наукового дослідження, у них викладаються найважливіші результати проведеної роботи. У загальних висновках послідовно, логічно викладають, синтезують та узагальнюють одержані результати власного дослідження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ містить всі джерела інформації, до яких звертався дослідник при написанні роботи (літературні джерела, джерела з мережі Інтернет, довідкова література, ілюстративні джерела). Основна вимога до використаних джерел – єдине оформлення і дотримання вимог до оформлення бібліографічного опису видань.
Загальною вимогою для студентів усіх курсів є така: 25% використаних джерел повинні датуватися останніми 5-ма роками і 25% усіх використаних джерел – бути іноземною мовою.
Книги, періодичні видання, а також електронні ресурси, які внесені до списку використаних джерел, оформлюються згідно з вимогами ДСТУ 8302:2015 „Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання”.
Усі публікації студента з теми дослідження обов’язково вносять до списку використаних джерел, додавши відповідні посилання до ВСТУПУ (структурний компонент апробація роботи).