Мистецтво перекладу: студенти третього курсу змагаються у відтворенні твору Марка Твена українською мовою

Напередодні Міжнародного дня перекладача студенти третього курсу взяли участь у конкурсі перекладу художнього твору Марка Твена “Дженні” українською мовою. Захід, організований студентами шостого курсу Дідик Л. та Томащуком М. у рамках практичної діяльності, став важливим етапом для молодих фахівців у розвитку їхніх перекладацьких компетенцій.

У конкурсі взяли участь студенти третього курсу, а їхні переклади оцінювали студенти другого, третього та четвертого курсів. Організатори конкурсу також продемонстрували свої навички на позаконкурсній основі:

“Дженні”
Прощай, кажу тобі,  прощай,
Хоч другом ти була мені,
Розводить доля нас — нехай,
Супроти неї ми дрібні.

Хай Фатум ве́ршить нам тала́н
Й остання зустріч наша — ця,
Спаде полуда, як туман,
Огорне сум наші серця.

Є місце у душі моїй для тебе
Із друзями, що дорогі мені,
І образ твій залишу я для себе
Разом зі спогадом про наші дні земні.
Прощай.
С. Л. С.

Переклад: Л.Дідик, М.Томащук

При оцінюванні конкурсних робіт, окрім голосування від колег-здобувачів, особливу вагу мали голоси викладачів кафедри комунікативної лінгвістики та перекладу, які надали експертну оцінку роботам.

На думку фахового журі, найкращі перекладацькі рішення продемонстрували студенти Лукіянчук Р., Доскалюк І. та Іонець В., чиї роботи відзначили за глибоке розуміння стилю автора та майстерність художнього втілення. Відзначаємо оригінальні підходи кожної з переможниць конкурсу та запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися з результатами роботи:
1.
Прощай! Кажу,на жаль, прощай!
Хоч друзями були з тобою
Фортуна проти нас, нехай
Стою я в роздумах з собою.

І все стається мимоволі,
І у житті в нас різний випадає шлях.
І лиш бажання суперечать долі,
А я тужу, немов ранений птах.

Та, ти назавжди в серці є моєму
Із друзями, що цінні так мені.
Залишу в пам’яті сходинку я окрему,
До спогадів про незабутні дні.
Прощай.
С. Л. С.

Переклад: Р. Лукіянчук

2.
Прощай, кажу тобі, прощай!
Прощай навіки, подруго моя!
І як лиш хочеш, мила, докоряй,
Та долі в руки віддаюся я.

І хай зустрітись не судилось нам,
І глянути у вічі вже немає змоги,
Та серце вірить всім тим дивним снам,
Куди ведуть до тебе всі дороги.

І місце в серці берегтиму крізь віки
Для тебе, серед друзів, моя мила!
І навіть час не знівечить краси,
Не знищать образу, що ти мені створила.
Прощай.
С. Л. С.

Переклад: І. Доскалюк.

3.
Прощай же, Дженні, друже мій,
Хоч важко це казати нині,
Та я прийму свій шлях земний
І підкорюся цій сумній годині.

Хоч доля вирішила так,
Але нам не судилося зустрітись
Твій образ у душі, як знак,
Завжди в моєму серці світить.

Ти серед друзів дорогих
Залишишся навіки в серці,
І час не зітре спогад тих,
Що в пам’яті залишились люстерці.
Прощай
С. Л. С

Переклад: В. Іонець.

Кафедра комунікативної лінгвістики та перекладу висловлює гордість за досягнення своїх студентів та бажає їм натхнення й подальших успіхів на шляху перекладацького мистецтва!

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>